Із настанням холодів автовласники традиційно розмірковують над переходом із літніх шин на зимові. Існує стереотип, ніби за позначки термометра в +5 °C літній протекційний шар стрімко руйнується у своїх характеристиках. Проте дійсність дещо складніша, оскільки вирішальну роль відіграють стан магістралі та специфіка траси.
Зі зниженням градусів суміш покришок здатна дубіти, погіршуючи контакт із полотном. Проте єдиного температурного рубежу, де будь-яка річна гума миттєво втрачає гнучкість, немає — все визначається рецептурою сировини, динамікою навантажень і швидкісними режимами.
Тому суха цифра за вікном не гарантує негайної небезпеки. Критично важливо зважати на мікроклімат асфальту, рівень вологості та ймовірність утворення крижаної кірки.
Під час порівняльних випробувань ADAC на вологому покритті при +7 °C машина на літній гумі загальмувала зі швидкістю 80 кілометрів за годину за сорок один метр. Зимовим аналогам знадобилося 35,5 метра, тоді як усесезонні зупинилися через 33 метри.
Натомість на сухому треку ситуація здатна змінюватися. За висновками AUTO BILD, у ході певних експериментів літні комплекти забезпечували коротшу гальмівну дистанцію порівняно із зимовими навіть при мінусових показниках. Отже, примітивне порівняння не завжди на користь зимових покришок за будь-якого морозця.
Найголовніша оссіння загроза криється у синергії низьких градусів, сирості та ранкового льоду. Особливу пильність слід виявляти тим, хто вирушає в дорогу вдосвіта, долає мости чи проїжджає затіненими магістралями, де заморозки фіксуються завчасно.
З цієї причини не варто чекати перших заметів. Оптимально спиратися не лише на показники метеорологів, а й на щоденні дорожні реалії, адже своєчасна «перевзувка» мінімізує аварійні ризики на слизькій трасі.
