Сучасні автомобілі дедалі частіше отримують компактні турбовані двигуни. Наприклад, 1,5-літрові мотори можуть розвивати близько 140-150 к.с. і забезпечувати значно більший крутний момент, ніж атмосферні агрегати аналогічного об’єму. Проте за таку продуктивність доводиться платити вищим тепловим і механічним навантаженням.
Атмосферний двигун 1.6 зазвичай працює у більш щадному режимі. У ньому немає турбокомпресора та наддуву, а потужність із кожного літра робочого об’єму нижча. Хорошими прикладами вважаються Volkswagen/Skoda 1.6 MPI сімейства EA211 та Hyundai/Kia 1.6 Gamma. За належного обслуговування окремі версії таких моторів здатні пройти 250-300 тисяч км і навіть більше без капітального ремонту.
Водночас сам по собі атмосферний двигун не гарантує величезного ресурсу. На довговічність впливають якість і своєчасність заміни оливи, стан системи охолодження, якість пального та стиль водіння. У деяких атмосферних двигунів також виникали проблеми з каталізатором або поршневою групою, тому конструкція конкретного мотора має не менше значення, ніж тип наддуву.
Турбований двигун 1.5 теж цілком може подолати позначку у 300 тисяч км, але для таких агрегатів поки менше довгострокової статистики. Вищі навантаження означають, що особливу увагу потрібно приділяти моторній оливі та інтервалам її заміни. Також важливо враховувати стан турбокомпресора та загальний стан силового агрегата.
У підсумку атмосферний 1.6 виглядає більш передбачуваним вибором для тих, хто насамперед хоче простий двигун із великим ресурсом. Турбо 1.5 натомість пропонує кращу динаміку та вищу віддачу, але потребує уважнішого обслуговування. При цьому сам пробіг ще не говорить про реальний стан двигуна: 200 тисяч км переважно трасою та такий самий пробіг із постійними міськими поїздками можуть означати зовсім різний рівень зношення.
